Що за циклон на вулиці перед падінням донизу, дощ та шквали,
Туман, ліхтарі, я у світлі і тьмі. Бʼється в скло, я серед мари...
Який це циклон? Навіть не уявляю, що навколо дощ та шквали
Я босоніж по асфальту не піду, сьогодні або завтра упаду я.
У пастці, тиші, замкнусь, замурую всі двері і вікна, залишусь без тіла
Я сиджу за столом я догори дригом, дивись, мені пощастило
Звав, і хто-небудь прийшов до мене, доки танцюють дощ і вітер,
Град, ліхтарі, поглянь, ніч темна, пам'ять моя не знає літер
А що це за циклон? Я в темряві - світло вимкнули за несплату,
Де цей стук - всередині? Тихо? Ззовні, друже стукає проклятий,
Який це циклон? Я в біді, навіть не розумію, де зникли південь і північ,
Захід та схід зникли як вид, залишився танок дивний, зухвалий
У пастці тиші, у кризі, на землі, і вогні і вітрі, по дорогах,
Там, за кордонами світів без імен-кайданів, крокуючий по строках
Зустріне мене, простягне руку із галюцинацій і сновидінь,
Він закружить, поглине мене і звільнить, вільним, буду вільний…
І єдиний на планеті піднесений, спрямований вгору по автострадах,
Один з собою, циклоном позначений, і шлях тепер мені не вказаний,
Я в темряві - тиші, в собі, сніг по склу стукає - тепер я ззаду,
Я на землі, і що втратив? Скажи? Відповідь знаю, Всього лише пам'ять.
Який це циклон? У пастці із мрій відкинутих цим дивним світом,
Я заберу й залишу собі, адже я ззовні, я з ефіру,
Може, серед дощу і вогнів я віднайду забуту пам'ять.
Тут, іззовні - вітер-шторми, я заберу, я заберу… я…
Що за циклон на вулиці перед падінням дощі град і шквали
Дорога, туман, ліхтарі, я у світлі, пітьмі. Серед мари…
