Ідеальний Шторм

Коли́сь вона́ смія́лась, що ви́ мене ма́єте ба́чити у́ коро́ні!

Короле́ва ві́льна бу́ти найкра́щою́ із живих!.. Пульсу́ючі скро́ні…

Вдягла́ броню́ Короле́ва, і ви́грає ко́жну війну́ як гру́! Геть стра́х!

І я не зна́ю, чи ми́ поба́чили Со́нце, чи воно́ проки́нулось в на́с?

Але цього недостатньо!

Тому що цього всього буде катастрофічно мало.

Знаєш цього Сонця буде катастрофічно мало,

Має бути Ідеальний Шторм.

У́ Короле́ви пала́ючі кри́ла - Вона́ Валькі́рія і́з Ме́чем, 

І ко́жен Дия́вол з захо́пленим стра́хом тіка́в від Сві́тла ії́ оче́й.

І се́рце, і не́бо і зо́рі, лю́ть, щоб у гру́дях пекло́… Сві́тить софі́т…

Короле́ва, торкни́ся Со́нця, запа́люй любо́в, здатну зни́щити ці́лий сві́т!

Тому, що цього недостатньо!

Бо всіх цих порожніх слів завжди катастрофічно мало,

Всього цього світу в хитросплетіннях катастрофічно мало.

Має бути Ідеальний Шторм.

А́ Короле́ва сміє́ться на все́ це: і каже, я за́вжди була́ Шуто́м!

Я не бою́ся проли́ти кро́в, якщо дивитись під певним кутом.

Тепе́р все гори́ть, здійма́ються стя́ги, Помру́, не відмо́влюсь, моя́ боротьба́

Ідеа́льний Што́рм - це єди́ний ви́хід. Портре́ти на ска́лки! Тому́, що жива́!

Ніколи не буде достатньо!

Тому що всіх невисказаних слів буде катастрофічно мало.

Всіх порожніх набридливих слів буде катастрофічно мало.

Корони, блискавки, серця і крові катастрофічно мало.

Вибухів, сміху, кохання, війни буде катастрофічно мало.

Має бути Ідеальний Шторм!

Стриба́й в вого́нь, де по́лум'я танцю́є,

Зо́рі пала́ють зі стрі́мкістю се́рця,

О́чі ся́ють, ве́жі руйну́ють:

Тепе́р в тебе є́ вла́сне безсме́ртя!

Вона́ посміхне́ться нам ри́скою мо́лній,

Кра́плею мо́ря з кі́нчиків па́льців,

Ві́дблиском со́нця у чо́рних зіни́цях…

            І почне́ться. 

                                          Ідеа́льний. 

                                              Што́рм.